Home

Реклама

cvitulja [entries|archive|friends|userinfo]
cvitulja

[ website | my pictures ]
[ userinfo | профіль ]
[ archive | архів ]

(без теми) [липень. 2-е, 2009|10:35 am]

Це нарешті в дуже скорому часі станеться - відкриється Мамаєва Слобода
Ще в травні обіцяли, тепер на 9 липня перенесли, сподіваюсь - остаточно.
Слобода на Донця знаходиться, і я живу на Донця, там ще чудовий парк є, з алейками, травичкою, квіточками і сяким-таким озерцем, забрудненим, але з качками і каченятами і гарним мостиком.
Вчора гуляли там з колегою Олегом, він такий дебелий парубок, веселий, не соромився навіьт йти вулицею і співати мені Барселону Меркурі, але коли підійшли до брами слободи і я почала чіплятися до охоронців, щоб пустили на територію все порозглядати ще до відкриття, то колєга шось геть зніяковів і чекав в сторонці, поки мене попустить:) А охоронці не позволили зайти і ще так зажурили, що навіть на відкриття зможуть прийти лише обрані і по запрошеннях. Так от, я сьогодні не полінувалась написати електронку до адміністрації МС з цим питанням, на що вони скоро відповіли, цитую:

Доброго дня пані Світлано!

Приходьте без запрошення , але у вишиванці, тоді вхід вільний, а якщо без вишиванки, то плата за вхід буде символічною!

Вхід на територію буде відкритий вже о 14-00, а святкові заходи розпочнуться о 18-00.

От так! Тож зустрінемось 9-го?)

П.С. Давно-предавно нічо не писала, але всіх вас майже щодня залюбки читаю, так шо я тут і жива)

 

ПосиланняПрокоментувати

транспортне-наболіле [березень. 20-е, 2009|12:09 pm]
коли я тільки переїхала до києва, жила кілька місяців так близько від роботи що пішки діставалась за 15-20 хв, і дивно було почути якось від Н., котра залишила свою машинку на ТО, що проїзд міським транспортом - "чистый стресс и требует двухчасовой постреабилитации"..
як я згідна з нею тепер!)
кожного дня окрім звичного впихання в маршрутку, випробовування змішаними запахами і традиційної пробки на кардачах, трапляються ще всілякі інші "веселі" моменти.
от, приміром, вчора - стою поряд з гарним таким спортивним типом - в прямому сенсі спортивним - в моднявому найківському спорт.костюмі і кросівках, кілограмчиків так під 100, високий... звільняється сидяче місце і йому на кілька сантиметрів до нього ближче, аніж мені. хто ж встигає першим туди сісти? звичайно наш мачо, він же спортивний! і мило так посміхаючись, просить мене передати гроші водію.. не те щоб мене ноги болять чи втомлена чи роки не ті, але ж, мужчина ти чи хто?? капєц! ((с) Марго) і взагалі так прикинула, що мужчин сиділо більше, ніж стояло жінок.
а пробували переходити дорогу на пішоходному переході, де немає світлофора? звичайно, з введенням нових штрафів, ситуація дещо змінилася, але мене нині на переході пропустила аж 4-та машинка і та - карета швидкої..
і чому, коли йдеш тротуаром, то старенькі жигулики повільно проїжджають по калюжах, рівняючись з тобою, а чим дорожча машина, тим швидкість більша і тим більше її власнику по барабану на яку відстань можна обляпати перехожих?..
ПосиланняПрокоментувати

замилування [березень. 17-е, 2009|04:37 pm]
[Tags|, ]



>>>>>>>more<<<<<<<
Посилання4 коментарі|Прокоментувати

замість "ні" [березень. 16-е, 2009|10:05 am]
"Я подумаю" - поширена альтернатива негативній відповіді (у дев"яноста відсотків дорівнює "ні" у відповідь на прохання/запитання/пропозицію), лишає надію тому хто питає, звільняє відповідача від мороки пояснювати чому саме "ні", а зчасом підтвердити це "ні" минулим часом, наприклад "не вийшло" "не зміг".
На мою думку, це дещо жорстокий прийомчик - час очікування в надії людина могла б використати на пошук іншої альтернативи вирішення питання, і це ніяк не знімає відповідальності з відповідача, лиш приписує йому плюсик до звання ненадійного. Адже ж в класичному розумінні "я подумаю" означає "я справді подумаю / помізкую / продумаю варіанти як це можна влаштувати / зважу чи в моїх це силах і одразу щиро тобі повідомлю", а на сьогодні на цей зміст у "я подумаю" залишилось лиш десять відсотків.
Сама помічаю, що стала лукавити в такий спосіб, погані звички швидше переймаються, ніж благородні...
Посилання10 коментарів|Прокоментувати

(без теми) [березень. 6-е, 2009|12:03 pm]

в одного нашого підрядника працює певно якийсь дуже креативний креативщик - того року до 8 березня подарували ось таке, цього - рожеві окуляри, для приємного споглядання реального світу, з детальною інструкцією застосування на м"якій серветці для протирання і в шкіряному футлярчику :)

ПосиланняПрокоментувати

Іменини [лютий. 26-е, 2009|10:05 am]
в цей день як і щороку...:)
Посилання4 коментарі|Прокоментувати

сиропусний тиждень [лютий. 25-е, 2009|11:25 am]

Св. Церква, помалу приготовляючи нас до посту, в М'ясопусну неділю каже нам залишити м'ясні страви. В часі седмиці сиропусної або сироїдної Церква дозволяє вже тільки на молочні страви. Та в Сиропусну неділю требіі й ці страви залишити. Звідси й назва "сиропуст", це є залишення чи відпущення сира. Цей тиждень звався в на­роді: сирний або масляний, а неділя Сиропусна мала наз­ву: пущення, це є залишення всіх молочних продуктів. У цю неділю в нас справляли "запусти", це є останні передпісні забави.

У західній Європі наші "запусти" звалися "карнавал", що значить те саме що й м'ясопуст, від італійського "карне-вале", дослівно: прощай м'ясо! В латинській Церкві Великий Піст починається щойно в середу нашого першого тижня посту, в т. зв. попелеву середу, коли посипають голови попелом на знак покути. До того дня в латинській Церкві ще можна їсти м'ясо й уладжувати забави, що по­декуди бувають дуже гучні й виставні.

джерело:
http://osbm-krystynopil.in.ua/

в нас вдома такого поняття як масляна не було, лиш саме сиропусний тиждень, але мені ця назва починає подобатись і асоціюється з рум"яними такими масними млинцями (налисниками - знову ж таки "по-нашому"), от візьму не сьогодні-завтра, та й насмажу цілу гору, ням :)
 


Посилання1 коментар|Прокоментувати

задачка [лютий. 23-є, 2009|06:56 pm]

є дев"ять закритих ящиків, що містять по десять золотих злитків.
в восьми ящиках злитки кілограмові, в дев"ятому - по 900 г.
завдання: визначити легший ящик за два зважування на терезах.

я до розв"язку додумалась через 5 хв, а ви може спритніші?;)
коменти приховаю до завтра)

Посилання5 коментарів|Прокоментувати

ще про непередбачуваність моменту [лютий. 17-е, 2009|01:41 pm]
вчора з 17 до 18 плани мінялись тричі і наче щось підказувало, що не тре в центр їхати, все ж домовилася з Надюшою, що підкине мене до метро.
за 200 метрів від роботи попали в дтп...
все сталось так швидко, що й не зрозуміла, ніяких тобі миттєвех прокручувань кадрів всього життя)
живі-здорові, розбитий лівий перед машинки..
відчуття дивні, в голові крутиться, що треба подружку підтримати, не панікувати, комусь подзвонити... господу подякувати згадала тільки вдома, коли засинала... а може ця пригода відвернула від чогось більш трагічного?
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

(без теми) [лютий. 17-е, 2009|01:25 pm]
oh, my English!!!
я все розуміла і досить чітко (і дуже-дуже-дуже лаконічно), здається, відповідала, але ж можу краще, це точно знаю! в черговий раз мені дзвонили одні з організаторів телекомунікаційних семінарів, і в черговий раз я сиджу червона як буряк до кінчиків вух після трихвилинної розмови.. ну блін! ну коли це пройде? коли я вже зможу контролювати свої емоції? можем за день з хлопцями вільно жартувати англійською, можу перекладати тексти пісень, навіть іншомовні акценти в англійській часом розрізняю, але коли от так ні з того ні з сього : hello, miss... can I speak with you about Packet transport networks conference?.. хочеться під стіл залізти і "нема нікого вдома" !..
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

одиночество в сети [лютий. 11-е, 2009|06:19 pm]
в понеділок дочитала роман в обід, коли хлопці шуміли, намотували кола біля мого столу, жартували і ніяк не залишали наодинці з собою. довелось закритися в туалеті, бо не сила було не розревітися... потім хотіла навіть видалити книжку з диску... наче якесь спустошення і злість на неміч героїв керувати своїм щастям...
читала протягом останнього тижня в перервах між роботою, прямо з монітору, полінувалася шукати друковане видання. може не полінуюсь тепер знайти однойменний фільм.
чуттєва, ніжна до болю історія стосунків в теперішньому часі. місцями дуже знайомо, пережито власно, або пережито в мріях. постійне відчуття дежавю плюс враження, що автор це написав буквально вчора, бо ще позавчора підслухав як я сама про це тобі говорила...

"...Он никогда не искал эрогенных зон на моем теле. Он считал, что женщина является эрогенной зоной вся в целостности, а в этой целостности самый эрогенный участок – мозг..."

"...А мозг хорошо функционирует, только когда спокойна душа. За спокойствие души нужно платить..."

"...Жизнь - это вожделение. Все прочее всего лишь детали..."

Ще там сумно, що величезні власні пустки герої намагалися заповнити одне одним, про бога лиш часом згадували, але лишали його за межами свого інтимного, не довірилися йому.

уривок. казка про жіноче щастя )


P.S.: "...Возможно, я не столько хочу, чтобы ты это знал, сколько хочу сказать это тебе..."
         
Посилання6 коментарів|Прокоментувати

альо, львів! [січень. 25-е, 2009|01:06 am]
Не зважаючи на пізню пору, в нас тут в автобусі зібралася дуже весела компанія і вже другу годину триває прямо таки концерт з фуршетом із припасених тормозків :) Їдемо до Львова на коляду, веземо з Києва вертеп. Завтра як щасливо заїдемо, можете нас побачити у Преображенці після служби на 9:00 або пізніше в Домініканах в 15:00 почнеться різдвяна забава, а наш виступ там на 16:00. Щиро запрошую львівських френдів на це дійство і заразом на розвіртуалізацію. Впізнати мене можна буде по брилю і мальованих вусах :) бо я там гратиму пастушка, ще й співати буду акапельно! Отже, до завтра, мої любі, чи то вже до нині :) і щасливої нам дороги! (пишу з мобілки цей текст вже більше години :))
Посилання1 коментар|Прокоментувати

не спиться [грудень. 28-е, 2008|12:24 am]
Моє особисте глобальне щастя складається з великих і маленьких щастячок. З великими сьогодні не вийшло, зате маленькі повністю компенсували те велике, яке кігтями хотіла з тебе вирвати, добре що вчасно зупинилася і розcлабилася.
Якийсь час тому просила господа дарів, знаків якихсь, щоб відчути Його присутність і перестати чути свою самотність. Господь щедрий - одразу обдарував.. це так дивно було, і радісно і приємно... на жаль про добре швидко  забувається, і знов шукала утіхи в примарних земних благах.
А хочете, поділюся з вами частинкою моєї недавньої сповіді? мою мову не перекажу, лиш відповідь священика: "Дитино, ти сама керуєш своїм життям, сама розписуєш події, сама хочеш вирішувати як має бути, то ж і відповідальність на тобі, і не нарікай тоді на бога, коли не виходить.. Довірся Йому, а сама розслабся - і відповідальність тоді теж на Нього, і побачиш як все зміниться.. І не карай себе сильно - не гоже царській дочці жебрачкою себе називати...." чи це вже не скарб, не дар, оці слова? так легко стало. я рослабилася, через молитву довірилася і заспокоїлася - і чуда тоді просто посипалися...
Сьогодні щось схоже було... не перелічу вам знову ж тут всього, лиш один маленький момент:

Я пливла на спині доріжкою в басейні під відкритим небом. В воді +25, в повітрі -5, а між цими стихіями якісь намішані температурні градуси, що тримають тіло в приємній напружено-розслабленій бодрості.. У вухах тиша води, перед очима над головою крізь пар з чорного неба пробиваються мільйони білих сніжинок і десь за тридцять сантиметрів до рота тануть, не встигаєш їх з"їсти... Думки теж розбилися кожна на свою доріжку і спокійно дрейфували чисто як і я в прозорій посрібленій воді... Повна гармонія...

Ще були незаплановані теревені з Лесею за молочним коктейлем, несподівана зустріч з Сашою, взагалі-непонятно-як-так-вийшло-але-вже-куплене жовте в"язане плаття, яке просто намалювала в голові, а воно вже висить у шафі і чекає на новий рік, і оці одкровення зараз з тобою через короткі меседжі - це все так не мною сплановано, але приємно до запаморочення...

цілую. надобраніч.
Посилання13 коментарів|Прокоментувати

(без теми) [грудень. 23-є, 2008|04:10 pm]
поки всі кругом бідкаються про кризу, в нашому офісі відновилося солодке життя під гаслом "ні дня без тортика!", а головне що приводів вистачає - вчора Сергій і Женя здали сесію, сьогодні Андрій купив комп, завтра шеф виставиться за придбання нового авто, до четверга ще щось має приємне статися :)
а ще я як єдина дівчина в колективі маю привілею згрібати з тортів всі кремові квіточки, шоколадні буквочки, глазуровані метелики. сьогодні от дісталось червоне мармулядне сердечко :)
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

19 грудня - Святого Миколая Чудотворця [грудень. 19-е, 2008|09:31 am]

В Мирах, святий, священнослужителем показався ти, бо, Христове євангеліє, преподобний, сповнивши, положив ти душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятив ти себе як великий таїнник божої благодаті.
ПосиланняПрокоментувати

(без теми) [грудень. 17-е, 2008|02:51 pm]
а у вас теж таке за вікном літає?)
  

тут ще багато сніжинок

*********************************************** )
Посилання8 коментарів|Прокоментувати

(без теми) [грудень. 4-е, 2008|02:48 pm]
Посилання

21 листопада - Собор св. Архистратига Михаїла [листопад. 21-е, 2008|09:57 am]


Небесних воїнств архистратиги, молимо вас завжди ми, недостойні, щоб ви вашими молитвами огородили нас покровом крил духовної вашої слави, охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо: Від бід ізбавте нас як чиноначальники вишніх сил. (Тропар празника)
більше про свято
ПосиланняПрокоментувати

coming soon... [листопад. 18-е, 2008|12:33 pm]
ПосиланняПрокоментувати

If [листопад. 12-е, 2008|03:57 pm]
    If you can keep your head when all about you
          Are losing theirs and blaming it on you,
    If you can trust yourself when all men doubt you,
          But make allowance for their doubting too;
    If you can wait and not be tired by waiting,
          Or being lied about, don't deal in lies,
    Or being hated, don't give way to hating,
          And yet don't look too good, nor talk too wise:

    If you can dream -- and not make dreams your master;
         If you can think -- and not make thoughts your aim;
    If you can meet with Triumph and Disaster
         And treat those two impostors just the same;
    If you can bear to hear the truth you've spoken
        Twisted by knaves to make a trap for fools,
    Or watch the things you gave your life to, broken,
         And stoop and build'em up with worn-out tools:

    If you can make one heap of all your winnings
         And risk it on one turn of pitch-and-toss,
    And lose, and start again at your beginnings
         And never breathe a word about your loss;
    If you can force your heart and nerve and sinew
         To serve your turn long after they are gone,
    And so hold on when there is nothing in you
         Except the Will which says to them: "Hold on!"

    If you can talk with crowds and keep your virtue,
        Or walk with Kings -- nor lose the common touch,
    If neither foes nor loving friends can hurt you,
        If all men count with you, but none too much;
    If you can fill the unforgiving minute
       With sixty seconds' worth of distance run,
    Yours is the Earth and everything that's in it,
        And -- which is more -- you'll be a Man, my son

    Rudyard Kipling

    колись знала ці слова напам"ять, хоча й так підсвідомо жила ними
    от, знов відсвіжую в голові...

    в перекладі М.Лозинського )
ПосиланняПрокоментувати

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]

Реклама